Кто владеет информацией,
владеет миром

Президент Ющенко и патриарх Кирилл обменялись бестактностями

Опубликовано 27.07.2009 в разделе комментариев 13

Президент Ющенко и патриарх Кирилл обменялись бестактностями
Президент Виктор Ющенко заявил в понедельник в Киеве на встрече с патриархом Московским и всея Руси Кириллом, что Украина надеется получить в ходе его визита позитивные сигналы, в которых нуждается православие. Президент Украины выразил убеждение, что государственная политика по отношению к церкви является правильной, хотя в украинском православии имеют место проблемы - в частности, существование четырех течений. По словам В.Ющенко, эта проблема досталась Украине в наследство и не является проблемой только его страны и украинского православия.

Со своей стороны патриарх Кирилл отметил историческую роль Киева в развитии православия и подчеркнул, что этот город для него является "русским Иерусалимом и Константинополем в одном лице". Поэтому свой визит на Украину патриарх рассматривает не только как пастырский, но и усматривает в нем паломническую миссию.

Патриарх Кирилл отметил, что давно поддерживает с президентом диалог относительно религиозной ситуации на Украине и планирует во время этой встречи обсудить ряд вопросов. С украинской стороны во встрече приняли участие заместитель главы секретариата президента Юрий Богуцкий, посол Украины в РФ Константин Грищенко, секретарь СНБО Раиса Богатырева, митрополит киевский и всея Украины Владимир.

 

 


От редакции: Конечно, говорить о "наследии мрачных времен" в вопросе четырех течений православия на Украине более, чем странно - в УССР этой проблемы не было. Все началось с неизбрания киевского митрополита Филарета московским патриархом. Филарет кинулся в раскол, после чего у него появились еще последователи. И если бы официальный Киев не поддерживал стремление к автокефальности УПЦ, к сегодняшнему дню за дряхлостью участников, раскол удалось бы преодолеть.

 

Но президент Украины в очередной раз дал понять, что рассматривает создание поместной церкви в качестве единственного решения церковного раскола в стране. "Самое большое стремление украинского народа - жить в единой поместной Православной церкви. Я убежден, что эту дорогу мы пройдем, пройдем так успешно, насколько будем искренни, откровенны в этой достаточно знаковой для Украины теме", - сказал Ющенко после возложения цветов к памятнику жертвам голодомора.

С другой стороны, объявление Киева в качестве русского города патриархом Кириллом не могло не покоробить самостийного украинского руководства. К тому же это исторически неверно - "русским Иерусалимом" стоило бы называть скорее Севастополь, на территории которого, в древнем Херсонесе по преданию и произошло крещение кагана Владимира.

Используя же греческое название столицы Турецкой республики города Стамбула - Константинополь, патриарх Кирилл вдобавок еще и косвенно напомнил об исторических претензиях Российской империи не только на Киев, но и на проливы...

Может, жарко там у них в Киеве, напекло сильно?..

А.Б.



Рейтинг:   3.67,  Голосов: 3
Поделиться
Всего комментариев к статье: 13
Комментарии не премодерируются и их можно оставлять анонимно
И еще бесспорные факты, - окончание! Такого на русском не найдете, - поэтому читайте как есть!
Киевлянин написал 28.07.2009 11:56
Поставлення Іони Рязанського в чин митрополита Ваша Церква обґрунтовує 1-им апостольським та 4-им правилом Першого Вселенського Собору, посилаючись на те, що за цими правилами обиралися при Ярославі Мудрому - бл. Ілларіон, а при Ізяславі - Клим Смолятич. Але ж, Владико, ні Ярослав, ні Ізяслав, поставляючи митрополитів єпископським свяченням, не розколювали митрополію, не ставили існування материнської Церкви під загрозу. Відділення нашої Української Церкви також, здається, не загрожує загибеллю Церкві Російській. А тодішній розкол був здійснений Москвою саме тоді, коли Київська Церква знемагала під експансією католицтва, що сунуло із Заходу, та мусульманства - зі Сходу. То був ніж у спину Церкви-Матері. Це, по-перше. Як ілюстрація до Ваших розмов про наше "братскоє єдінство"…
По-друге, ні бл. Ілларіон, ні Клим Смолятич не були висвячені на вже посаджену кафедру. А Іона був наречений митрополитом Київським, коли на Київській кафедрі був живісінький, з благословення Царгородського патріарха поставлений митрополит. До речі, після Іони вже жодний Московський митрополит аж до другої половини XVII століття не носив титулу митрополита Київського.
Ваші "толковатєлі" історії Церкви стверджують, що Москва мала право не підкорятися Царгороду, бо "Константинопольские патриархи отступили от православия, приняв унию с Римом".
Але ж вони не були усунені з патріаршого престолу! І рішення Восьмого (Фераро-Флорентійського) Вселенського Собору ще не були скасовані (це сталося лише в 1451 році…), і Собор цей тоді ще вважався Вселенським, незалежно, був він таким насправді чи ні. Отже, дії Московської Церкви юридично не вписувалися в жодні канони!
Умылись.Баранов?
Вот и хорошо, - не будете пугать близких своей неумытой...
Вот еще бесспорные факты, продолжение...
Киевлянин написал 28.07.2009 11:53
Тобто Церква ця була "безблагодатною", "самосвятською", "неканонічною"… підкажіть, Владико, які там ще ярлики на самочинно відділені Церкви Ви вішаєте?..
Визнання Московської Церкви і дарування їй патріаршої гідності відбулося аж через 141 рік - у 1589 році, коли вщент пограбовані турками східні патріархи змушені були мало не щороку звертатися до багатих Московських царів по милостиню.
Так, у 1586 році до Москви прибуває по милостиню (так однозначно трактує мету цього приїзду російський історик Церкви М. В. Толстой) патріарх Антіохійський Іоаким, з яким Борис Годунов (правитель при царі Федорі Іоановичі) веде переговори про визнання Московської митрополії Собором східних патріархів та піднесення її до рівня патріархату. Отримавши щедру милостиню, Антіохійський патріарх обіцяє своє клопотання в цій справі.
У 1588 році до Москви прибуває вже сам первосвятитель - Царгородський патріарх Ієремія ІІ, який перед тим відбув 4 роки ув'язнення на о. Родос, був пограбований султаном до нитки й ледь не втратив патріаршого престолу, на який турки посадили були якогось Феоліпта. Втратив тоді Ієремія ІІ і свій патріарший храм - найпишнішу християнську святиню Константинополя було перетворено в мусульманську мечеть.
"Обливаючись слізьми, - розповідав у Москві Борису Годунову геть зубожілий патріарх, - вимолив я у Амурата дозволу їхати в християнські землі за милостинею…" (Див. М. Толстой "История Русской Церкви", 1991, с. 436-438).
Їхати по ту милостиню східним патріархам, власне, не дуже було куди: Схід був мусульманським, Захід - католицьким. Із багатих держав залишалася фактично лише Московська, в якій правили православні царі. Тому саме сюди і йшли східні патріархи просити грошей. А коли просиш милостиню, то й волю "дающого" маєш вдовольняти.
"Византия державная и гордая, - пише вже згадуваний М. Толстой, - не согласилась бы на равенство своей иерархии с Киевской или Московскою; Византия - раба Оттоманов - не отказала бы в этом" (М. Толстой. Opus cit, с. 435).
Як бачимо - "не отказала". В 1589 році Московська Церква вже мала свій патріархат. Музику, як мовиться, замовляє той, хто платить гроші.
Справедливості ради слід сказати, що з боку Царгороду це був цілком необхідний і розумний чин: адже Московія була на той час найсильнішою православною державою в Європі, й можна лише дивуватися, чому того не було зроблено раніше.
Але, попри сказане, фактом залишається те, що протягом 141 року - майже півтора століття - Московська Церква була "самосвятською" і "неканонічною".
Бачите, Владико, знову мені доводиться нагадувати Вам про ту "порошину", яку Ви так старанно шукаєте в "оці" Київського патріархату, не помічаючи в своєму цілого півторасталітнього бука. Та ж нам треба ще років зо 130 прожити, щоб зрівнятися з вашою Церквою в "безблагодатності" й "неканонічності"!..
Баранов, - где Херсонес, а где Севастополь в истории? Не путайте Божий дар с яичницей!
Киевлянин написал 28.07.2009 11:50
Севастополь даже не внук, а правнук Херсонеса. Хотя для "русского" смешать историю привычно. А вот мои бесспорные фактыЮ - умойтесь, Баранов:"Вище було сказано, що в міру охрещення територій, на яких у майбутньому виникне Московське Царство, парафії та єпископії, що утворювалися на цих територіях, підпорядковувались Київській митрополії, і, у зв'язку з цим, ми могли б говорити про єдину Церкву на цих територіях, незалежно від часу їхньої християнізації.
Але так було лише до середини XV ст. У 1448 році єпископи Московського царства, очолюваного в той час Василем Васильовичем, названим Темним, розривають канонічну єдність із Київською митрополією, самочинно, без благословення патріарха Царгородського висвятивши собі окремого митрополіта Іону.
Саме ця дата - 5 грудня 1448 року і вважається офіційною датою утворення Московської (пізніше - Російської) Церкви. Існувала вона цілком автономно, мала свою ієрархію, виробила свої особливості в управлінні та обряді, отже, ні на яку тяглість від Володимирових часів, ні на яке правонаступництво щодо давньої Київської митрополії претендувати не могла та, зрештою, і не претендувала аж до ХVІІ ст., про що мова буде далі. Особливо голосно ці претензії прозвучали в наші часи, в 1988 році - під час відзначення 1000-ліття прийняття християнства у Київській Русі.
Не могла ж дозволити Москва, щоб усі врочистості, пов'язані з цією величною датою, відбулися в Києві! Ще світ почує, що, окрім "Велікой Россії", існує "якась там" Україна, яка, виявляється, ту "Велікую Россію" християнізувала… Отут і пішла тотальна пропагадна тисячолітньої історії "Русской Церкви - наследницы Владимирова крещения".
А щоб Ви, Владико, не звинувачували мене в "невежестве" чи у "фальсифицировании истории", то всіх, хто хоче перевірити мої слова, відсилаю до московських газет і журналів, особливо ж виданих Московською патріархією в грудні 1948 року, де кожен зможе прочитати повідомлення про помпезне святкування Московською (Російською) Церквою свого 500-річчя за участю Східних Патріархів та представників численних автономних Церков.
Не я ж на очах усього світу святкувала в 1948 році 500-літній ювілей Російської Церкви, а Московський патріархат!
То як же могло статися, Владико, щоб за якихось 40 років, що збігли від 1948 до 1988 року, Ваша Церква враз "постаріла" на півтисячоліття?!
Щось негаразд з арифметикою у Вашому Московському патріархаті, Владико… Чи у вас і арифметика політичній кон'юнктурі подпорядкована?
Зрештою, якщо вже так любити канони, як любить їх Російська Церква, то й 500-ліття їй слід було б святкувати не в 1948-ому, а аж у 2089 році, бо в 1948 святкувався "ювілей", за сьогоднішньою термінологією московських ієрархів, неканонічного, розкольницького діяння, яким був самочинний, не благословенний Царгородом відрив Московської Церкви від Київської митрополії. Адже ні новоствореної Московської митрополії, ні новопоставленого митрополита Іону Вселенський патріахат не визнав.
Re: Баранов, для того чтобы скромно назвать свои бредни исторически бесспорными
А.Б. написал 28.07.2009 09:49
Письмо Филарета Кириллу опубликовано - легко найдете.
Херсонес находится по адресу г.Севастополь, ул. Древняя - зайдите на гугль-мап и проверьте, если сомневаетесь в очевидных вещах.
Титул кагана присутствует в «Слове о Законе и Благодати» митр. Иллариона: «похвала кагану нашему Влодимеру, от негоже крещени быхом»;
«Похвалим же и мы... великааго кагана нашеа земли, Володимера, вънука старааго Игоря, сына же славнааго Святослава»;
«сий славный от славныих рожься... каган наш Влодимер».
Вам мало, малограмотный вы наш?
Баранов, для того чтобы скромно назвать свои бредни исторически бесспорными нужно привести источники
Киевлянин написал 28.07.2009 09:25
Как Вы здесь мне и советовали.
Так что, милейший, - сначала продерите глаза, а уж потом тужтесь кого-либо умывать.
Потому что вместо лица попадаете в другое место...
Кстати не все то золото что блестит, и не все древние исторические данные бесспорные.
Скоорее наоборот, - практически все писемные первоисточники сфальсифицированные.
Но это неумытому не понять...
Re: Баранов не все то истина, что можно найти в яндексе одним кликом...
А.Б. написал 28.07.2009 00:37
При чем здесь богословие? Эта дисциплина называется история.
Если вы приводите источник, пусть и из Яндекса, называйте его. Судя по языку, на котором он написан - это современный новодел. Я же вам привожу данные исторически бесспорные - вы спорили с титулом кагана, местоположением Херсонеса, позицией УПЦ и историей введения патриаршества на Руси. Вас "умыли" как ребенка.
Что вы еще тужитесь доказать?
Re: Re: Баранов как оказалось и в церковных делах дока...
123 написал 27.07.2009 23:46
РПЦ будет до последнего держаться за украинскую паству, придумывая причины, обвиняя во всех тяжких грехах, по двум очевидным истинным (о которых не говорят) причинам: 1) политическая - подконтрольная территория идеальный плацдарм для реванша (поддержка всей мощи гос.структур гарантирована); 2) финансовая - денежные потоки от украинской паствы больше, чем от всех остальных епархий. Если учитывать, что РПЦ на самоокупаемости, то эта причина очень убедительная. Хотя будут рассказывать и проклинать раскольников, сепаратистов, мазепинцев и прочия.
Баранов не все то истина, что можно найти в яндексе одним кликом...
Киевлянин написал 27.07.2009 23:23
А на самом деле было немного иначе -"Рух за незалежну руську митрополію і Українську православну
церкву. Доба київського християнства закінчилася двома подіями:
монголо-татар-ською навалою і поступовим перенесенням резиденції
київських митрополитів на північ, що заклали підвалини перетворення
колишньої Київської митрополії на Московську. Одночасно в цей період у
боротьбі з київським християнством остаточно перемагає
візантійсько-православна доктрина цезарепапізму і месіанського значення
у християнському світі так званого другого Риму. З плином часу вона
перетворилася у московсько-православну впевненість в месіанську
призначеність Богом Москві прав третього і останнього Риму. На думку
відомого російського дослідника християнства Київської Русі Г. Федотова
(1886—1951 рр.), "київське християнство було одним з найкращих способів
реалізації Христової науки в цілому християнському світі. Воно не
знайшло ніякого продовження в московському християнстві, яке було зовсім
іншим".
Шсля татаро-монгольської навали кафедра Київських митрополитів формально
існувала у розгромленому загарбниками Києві, але фактично
місцеперебуванням її короткий час був Львів, опісля став Володимир (1299
р.), а вже тоді — Москва (з 1325 р.). На початку XIV ст. створено
Литовську митрополію.
1354 р. Константинопольський патріарх висвячує двох ієрархів: Олексія
(1354—1378 рр.) — з титулом "митрополит Київський і всієї Русі" (центр
митрополії — у Москві), Романа (1354—1361 рр.) — на митрополита
Литовського, до чиєї юрисдикції входили землі Білорусії та України.
1458 р. відбувається фактичний поділ Київської митрополії на дві:
Литовську (Київську) і Московську. Ще до цього поділу 1448 р. на
Київську митрополію було вибрано, без згоди Константинополя, Йону
(1448—1460 рр.). То був останній з ієрократів, який мав титул
"митрополита Київського і всієї Русі". Ця дата вважається початком
автокефалії Руської православної церкви. У 1589 р. на Русі
встановлюється патріаршество."
Все остальное ищите сами, - мне Вам ликбез читать недосуг. Вы все равно в богословские дела желание империи захватить Дарданеллы приплетете. Не взирая на погоду за окном. Неотроцкизм температурой не лечиться Баранов...
Поэтому не лезьте в богословие Баранов, - здесь посложнее будет чем просто болтать ерундой, что Вы с успехом делаете...
Кстати, а где сексуально озабоченные клоны, Баранов?
Вы их творчество на других ветках смакуете?
Тогда уж не до богословия, естественно...
Аноним Вы сегодня превзошли самого себя! Ваши посты кратки но информативны.
Киевлянин написал 27.07.2009 22:58
И главное! Все понятно даже без слов. Продолжайте так и далее. Буде слыть философом...
"Киса, а скажите мне как художник художнику, - Вы рисовать умеете?"
Аноним, а Вы по русски писать умеете?
Re: Баранов как оказалось и в церковных делах дока...
А.Б. написал 27.07.2009 22:57
Филарет считает иначе. Сегодня глава УАПЦ Филарет направил патриарху Московскому и всея Руси Кириллу свое обращение. В нем сказано следующее: «У Московского патриарха на Украине есть паства, которая признает его своим духовным пастырем. И мы уважаем право российского патриарха молиться вместе с паствой, проповедью и общением наставлять ее в христианских добродетелях. Ведь конституционное право на свободу совести и вероисповедания, равенство всех конфессий перед государственным законом – важные достижения украинской демократии, которые все мы должны уважать и отстаивать».
Так что "стремление руководителей и народа Украины к единой поместной церкви" вам от жары привиделось.
Далее по тексту. Владимир Киевский носил титул кагана, что отмечено в источниках того времени. Это императорский титул, много выше князя.
Насчет Херсонеса - ну разве он не находится непосредственно в черте г. Севастополь? Три дня назад еще был на месте. У вас есть другое мнение?
Насчет 200 шкурок вам тоже сильно напекло, как и насчет Византийского патриарха, которого в природе никогда не существовало. 26 января 1589 года Константинопольский патриарх Иеремия провозгнласил патриархом Московским митр. Иова. Патриарший Собор о патриаршестве московском был созван в Константинополе в 1593 году. Русское патриаршество было утверждено с назначением для нового патриарха пятого места, после иерусалимского; право поставления московских патриархов предоставлено вполне собору местных епископов. Откуда сведения про 160 лет? Как в 1753-м году кто-то признал патриаршество на Руси, когда 14 февраля 1721 года последовало открытие духовной коллегии под именем Святейшего Правительствующего Синода, а в 1723 году Синод был утвержден всеми восточными патриархами, которые признали за ним все патриаршие права?
Плохо стало в Киеве с православной ученостью, совсем плохо...
Баранов как оказалось и в церковных делах дока...
Киевлянин написал 27.07.2009 21:54
Знает что Константинополь тоже что и Стамбул, а точнее Истамбул, - но это уже для него непосильно...
Зато как два пальца об асфальт доказал, что Херсонес-это тот-же Севастополь, а киевский князь Владимир est каган.Хотя все это далеко от действительности в территориальном и фактическом плане. Широта познаний Баранова просто неописсуема, как подумал пес глядя на баобаб. Не стойте в таком случае между баобабом и псом, Баранов...
Вот бы ему еще запомнить немного фактов истории, - цены бы не было такому знатоку в базарний день.
Хотя бы начать с того, что раздробленность на конфессии в Украине началось не с Филарета, а с унии, которая разделила православие на прихожан византийского и римского обряда. А до того, за много столетий до Филарета и Ющенко, московские правители выменяли патриаршество для Москвы у Византийского патриарха за двести соболиных шкурок. И потому не было признано патриаршим Собором патриаршество в Москве более ста шестидесяти лет. Вот откуда пошел и есть раскол Баранов! А Вы и не знали? Все остальное - действие империй, -Московской, Русской,- а потом и СССР, - разделяй и властвуй... Ну с теперешнимы потугами Раши - ест...
Поэтому совершенно естественное стремление руководителей и народа Украины к единой поместной церкви,единый народ - единая церковь. Что, кстати поддерживается Вселенским патриархом. Не нужна нам здесь церковь не всегда дружественного соседа...
Так что мы эту дорогу пройдем и очень скоро.
А что Кирилл напомнил об претензиях Росси на проливы Дарданеллы, - так это только в воспаленном мозгу Баранова могло создать такие ассоциации. Они у него возникают независимо от температуры за окном. Видать неотроцкизм бъет Баранова посильнее летней жары. Здесь лед на затылок класть уже бесполезно...
к вопросу о бестакностях...
nick написал 27.07.2009 21:50
уважаемый автор, учите, пожалуйста, историю. Про "Киев - мать городов русских", про Ярослава Мудрого, а до него Бориса и Глеба и третьего брата.. Да и Аскольд с Ольгой христианами были вообще-то (равно тогда в Киеве первый христианский храм появился - при Аскольде-Николае). А за то чтобы на Украине была бы единая Церковь, так мы все за это молимся, да и не только на Украине... А если у меня и у сестры моей фамилии разные, так предки-то у нас одни... А Константинополь и Иерусалим - так христианство к нам оттуда попало, а не из Рима, и ничего здесь бестакного нет, равно как и притязаний. Ну а Филарет Денисенко - вот стоит передо мной его фотография 50-х годов, когда он в МДС еще инспектором был, так гордыня это все называется (уж не знаю про жену и семью, врать не буду, хотя в Советские времена разговоры такие были, но то что он иуда - так и у Христа такой был (не путать с апостолом Иудой). В Апокалипсисе про все это давным-давно есть. Так что читайте первоисточники...
(без названия)
fhf написал 27.07.2009 21:07
это тебе в башку тупую напекло
Опрос
  • Как думаете, можете ли вы защитить в российском суде ваши законные интересы?:
Результаты
Интернет-ТВ
Новости
Анонсы
Добавить свой материал
Наша блогосфера
Авторы

              
      читайте нас также: pda | twitter | rss